ГОЛОВНА Новини ПРО ПРОЕКТ РЕДАКЦIЯ КОНТАКТИ 
Почтовая форма Карта сайта РУС

Архів матеріалів:

Жовтень 2019 р.
ПнВтСрЧтПтСбНд
30123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031123
45678910

Посилання:

Официальный сайт Русской Православной Церкви / Патриархия.ru

Нашi банери:

Інтерв'ю

31/10/2014

Митрополит Онуфрій: Настав час показати, наскільки ми християни

На чиєму боці Церква, коли ллється кров, може пастир кидати свою паству, чи припустимий націоналізм? Предстоятель Української Православної Церкви розповів про труднощі, з якими йому довелося зіткнутися, очоливши віруючих охопленої війною країни.

- Владико, в серпні вас обрали Предстоятелем Української Православної Церкви. Що вам зараз здається найважчим у цьому служінні?

- Коли Собор єпископів Української Православної Церкви обрав мене на древню Київську митрополичу кафедру, то я, насамперед, відчув свою неміч, свою негідність. І тому відразу ж на Соборі звернувся до побратимів-архіпастирів з проханням підтримати мене в цьому служінні. Адже Предстоятель повинен стати всім для всіх.

Фактично Предстоятель повинен повністю відмовитися від якого б то не було, як сьогодні прийнято говорити, «приватного життя». Він повинен бути людиною Церкви, який живе в Церкві і для Церкви. Але Церква - це Божий народ, який несе до нас свої радості і своє горе, яка просить про молитву, про підтримку, про захист і допомогу. Це хрест, який покладається на плечі Предстоятеля. І, напевно, ніяких людських сил не вистачить, щоб понести цей хрест. Але вірю, що Господь, який дає цей хрест, і дасть свою благодатну допомогу в служінні Церкви.

- Сьогодні в Донецькій і Луганській областях зберігається вкрай важка обстановка. Яким ви бачите внесок Церкви у справу миру?

- Сьогодні Господь дає нам унікальну можливість показати, наскільки ми є християнами. Згадаймо розповідь Спасителя про Страшний суд. Про, що нас запитає Господь, коли ми прийдемо на Суд? Про те, чи нагодували ми голодного, напоїли спраглого, відвідали ув'язненого у в'язниці, чи прихистили мандрівника.

Сьогодні в результаті військових дій в нашій країні тисячі людей опинилися без даху над головою, без засобів до існування, без елементарного прожитку. І ми як християни повинні йти до цих людей з допомогою. Ті з нас, хто з ласки Божої має достаток, повинні поділитися з нужденними. Це головне наше завдання.

Нам чекає непростий шлях до національного примирення. І Церква повинна взяти в цьому активну участь. Сьогодні, як ніколи, наш народ потребує духовної підтримки. Ми повинні нести українському суспільству слово про Христа, про всепрощення. Тільки в тому випадку, якщо наш народ зуміє поставити у главу кута християнські моральні цінності, він зможе подолати ці важкі випробування.

- Багато інформації про те, що гинуть священики, збирається Церква якось допомагати їхнім сім'ям - вдовам, сиротам?

- Сьогодні ми достовірно знаємо про загибель трьох священиків Української Православної Церкви в зоні бойових дій в Донецькій і Луганській областях. Це клірик Луганської єпархії священик Володимир Креслянський, клірик Сєверодонецької єпархії священик Георгій Никишов та клірик Горлівської єпархії протоієрей Павло Жученко. Це-мученики, і нехай Господь упокоїть їхні душі в оселях праведних.

Українська Православна Церква разом з іншими церквами і релігійними організаціями надає благодійну допомогу всім, хто постраждав внаслідок бойових дій. Ми висловлюємо щиру вдячність духовенству та вірним, які прикладають багато зусиль для забезпечення потреб вимушених переселенців, надають допомогу медикаментами пораненим військовослужбовцям, матеріально підтримують членів сімей загиблих.

Особливо потребують нашої допомоги вимушені переселенці, які залишили свої будинки і виїхали із зони збройного протистояння.

- А як ви ставитеся до тих священиків, які залишають місця свого служіння в охоплених війною регіонах? Наскільки це виправдано?

- Згідно з канонами Православної Церкви, священик може залишити місце свого служіння тільки з благословення свого правлячого архієрея. Тому, незважаючи на те, що сьогодні зберігається вкрай важка ситуація у Донецькій та Луганській областях, священики повинні залишатися зі своєю паствою.

Рукоположення священика подібно вінчанню. Паства вручається священику як наречена, про яку він повинен дбати, яку він повинен всіляко охороняти і захищати. Тому покинути місце свого служіння священик може лише в самому крайньому випадку. Але, підкреслю ще раз, таке рішення має право приймати тільки правлячий єпископ.

Якщо ж в умовах військових дій, коли немає можливості зв'язатися з єпископом, священик вимушено покидає свій прихід, рятуючи життя своєї родини, своїх близьких, а можливо, і своєї пастви, він при першій же можливості повинен повідомити про подію правлячому архієрею.

- Чи може священик у проповіді закликати мирян зайняти ту чи іншу сторону в політичному протистоянні?

- Священний Синод нашої Церкви неодноразово підкреслювали, що амвон ні в якому разі не повинен ставати місцем політичної пропаганди. У Церкві є люди з різними політичними переконаннями, і священик, перетворюючи проповідь у політичний виступ, вносить поділ у свою паству. Завдання ж пастиря полягає в тому, щоб об'єднувати людей і вести їх до Христа. Тому будь-яка політика повинна бути видалена за стіни храму.

- Як ми, російські миряни і священики, можемо допомогти нашим побратимам на Україні? У чому зараз наш обов'язок по відношенню до вас, на ваш погляд?

- Борг кожного християнина - це молитва. Тому ми просимо підносити молитви за Україну, за її народ, за нашу Церкву. В молитві полягає велика сила. І якщо до Бога піднесеться щира, гаряча молитва; віримо, що Він змінить Свій гнів на милість і пошле нашому народу мир.

- Багато говорять про націоналістичну складову в цьому конфлікті. Ви багато років служили на Західній Україні, добре знаєте ситуацію і в Києві, і на Сході. Наскільки націоналізм взагалі властивий українцям?

- Українцям, як, напевно, і всякому іншому народові, властивий патріотизм, тобто любов до своєї Батьківщини, до своєї землі, до своєї культури. Патріотизм - це природне почуття, яке благословляється Церквою. Всякий християнин повинен працювати на благо своєї земної Батьківщини, захищати свою землю, зберігати і примножувати національну культуру. Церква завжди приймала і благословляла національну культуру, більше того, активно використовувала її у своїй проповіді.

Ми можемо спостерігати особливі риси в різних Помісних Церквах. Це плід багатовікової творчої взаємодії Церкви з національними культурами.

Однак, патріотизм, як і всяке людське почуття, може піддаватися гріховним спотворенням. Радикальний націоналізм - це і є гріховне спотворення патріотизму. Де тут пролягає межа? Якщо любов до свого народу поєднуються в людині з ненавистю до інших народів, якщо він звеличує власний народ, а інші народи вважає неповноцінними, якщо людина, не дай Бог, виступає за фізичне знищення інших народів, і проповідує ідею світового панування власної нації, - це значить, що її патріотизм перетворився на радикальний націоналізм, або навіть в нацизм.

Такі гріховні спотворення патріотичного почуття Церква не тільки не підтримує, але й прямо засуджує. Зрозуміло, що хвороба націоналізму, так само, як і здоровий патріотизм, властива всім народам. Головне, щоб народ умів цю хворобу долати.

Ми живемо в занепалому світі, і всі ми схильні до гріха. Завдання Церкви - боротися з гріхом, виправляти природні людські почуття від гріховних спотворень, а не оспівувати брехливі дифірамби будь-якої нації.

pravmir.ru

За матеріалами сайту УПЦ

Патріарх.ua

Анонси iнтерв'ю

31/10/2014

Митрополит Онуфрій: Настав час показати, наскільки ми християни

На чиєму боці Церква, коли ллється кров, може пастир кидати свою паству, чи припустимий націоналізм? Предстоятель Української Православної Церкви розповів про труднощі, з якими йому довелося зіткнутися, очоливши віруючих охопленої війною країни.
детальніше...>>

10/10/2014

Митрополит Волоколамський Іларіон: Біблія - це книга про взаємини людини з Богом

4 жовтня 2014 року гостем передачі «Церква і світ», яку веде на телеканалі «Вєсті-24» голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату митрополит Волоколамський Іларіон, став телеведучий, ведучий програми «Біблійний сюжет» на телеканалі «Культура» Дмитро Менделєєв.
детальніше...>>

17/9/2014

Блаженніший Митрополит Онуфрій: «Бог покликав мене, і я пішов»

17 вересня виповнився місяць від дня інтронізації нового Предстоятеля Української Православної Церкви, і якраз напередодні цієї дати відбулося його перше велике інтерв’ю церковним ЗМІ.
детальніше...>>

22/8/2014

Блаженніший Митрополит Онуфрій: «За допомогою молитви Церква вирішує майже всі свої питання»

17 серпня відбулася інтронізація новообраного Предстоятеля УПЦ. Наступного дня після такої знаменної події в житті Церкви Блаженніший Митрополит Онуфрій дав інтерв’ю офіційному виданню Української Православної Церкви “Церковній православній газеті”
детальніше...>>

23/4/2014

Страсна седмиця і Великдень - приготування до зустрічі з Христом обличчям до обличчя

Голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків митрополит Волоколамський Іларіон в інтерв'ю виданню храму ікони Божої Матері «Всіх скорботних радість» на Великій Ординці ,
детальніше...>>

© 2010-2019 Протоієрей Ростислав Ярема. Всі права збережені. При копіюванні інформації посилання на сайт Патріарх всієї Русі - обов'язкова.